Болдига, -ги, ж. Каменная глыба.
Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
В'янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в'яне. 2) Чахнуть, увядать. Чого в'янеш, моя доню? Лихо, лихої мати в'яне, дочка червоніє. серце в'яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в'яне. Твоє личенько біле рум'яне, хто на його гляне — серденько в'яне. волос в'яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в'яне, се слухаючи. Так співає, аж волос в'яне.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Закрада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. закра́стися, -дуся, -дешся, гл. Прокрадываться, прокрасться, подкрадываться, подкрасться, закрадываться, закрасться, вкрадываться, вкрасться. Оцей ліс колись наш був, а теперка як злодій закрадайся, як вужевки треба. Паня ся закрала, курчаток покрала. Кругом, бачите, вода, так не закрадеться туди кішка.
Лебеніти, -ні́ю, -єш, гл. Едва виднѣться, неясно представляться.
Наві́сник, -ка, м. Испорченное намі́сник (Cм.). Ум. навісничок. Братіку-навісничку, сядь собі на кріслечку, не продавай сестри за руб за чотирі.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Посмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць.