Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родинин

Родинин, -на, -не. Принадлежащій роднѣ. Там родинин голосок, там моя родина є. Чуб. V. 464.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДИНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДИНИН"
Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити. Котл. Кв.
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Відслонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відслонитися, -нюся, -вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась. К. МХ. 28.
Дзві́нний, -а, -е. Колокольный.
Єпи́скоп, -па, м. Епископъ. Хто приїхав? — рознеслось по залі. — Ректор академії! єпископ! митрополіт. Левиц. Пов. 317.
Знов нар. Снова, опять. І знов увійшов у Капернаум. Єв. Мр. II. 1. Та йди, нене, знов до мене. Макс. (1849), № 24.
Ли́стик, -ка, м. Ум. отъ лист.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Процокотати, -чу́, -чеш, гл. Проболтать, протрещать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДИНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.