Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рогач

Рогач, -ча, м. 1) Ухватъ. Чуб. II. 140. Нагодують калачем, та і в спину рогачем. Ном. 2) = рогаль 1. Як не дасте калача, — займем вола рогача. Чуб. ІІІ. 458. 3) = олень. Вх. Пч. II. 6. 4) Жукъ-олень. Lucanus cervus. Вх. Пч. І. 6. Ум. рогачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОГАЧ"
Дербо́вий, -а, -е. Дерновый.
Мілоч, -чі, ж. Мель. Черномор.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Попідіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и підійняти, но во множествѣ.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав. ЗОЮР. II. 288.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Грин. II. 179. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Св. Л. 42. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.