Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роблениця

Роблениця, -ці, ж. Насыпная гора, курганъ. Левч. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБЛЕНИЦЯ"
Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ. Желех.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Померлий, -а, -е. Умершій. Царство небесне померлим душам.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБЛЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.