Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Вх. Пч. І. 8. Ум. біждеревочок. Шейк.
Ведмедюк, -ка, м. 1) = ведмедчук. 2) = ведмедик 2.
Відмащувати, -щую, -єш, сов. в. відмастити, -щу, -стиш, гл. 1) Отрабатывать, отработать мазаніемъ. Мені взавтра треба йти відмащувати за того карбованця, що пан позичив. 2) Смазывать, смазать нитки основы відмасткою. Шух. І. 258.
Відшептати Cм. відшіптувати.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво. О. 1861. V. 66.
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Рудч. Чп. 166. Дають мені бараболі полуплені їсти. Чуб. V. 1125. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили. Г. Барв. 194.  
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.