Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радонька

Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДОНЬКА"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл. 1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Єв. Мр. V. 26. Було трохи масла, та вже витратила. 2) Губить, погубить, истребить.
Зарі́за, -зи, заріза́ка, -ки, м. Убійца, людорѣзъ, рѣзникъ. Піймали одного зарізу. Котл. Ен. V. 54. Заюшився мазкою, мов лютий зарізака.
Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Навтьо́ки нар. = навтіки.
Надовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наковырять, надолбить.
Окидати, -да́ю, -єш, сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. Котл. Ен.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.