Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

равлик

Равлик, -ка, м. 1) Ум. отъ равл. 2) Родъ кожаныхъ лаптей, подобныхъ постолам. О. 1861. XI. Св. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАВЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАВЛИК"
Верес, -су, м. Раст. = веріс. Вх. Пч. І. 9.
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий. Кв.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Камен. у.
Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Клоччяний, -а, -е. Изъ пакли.
Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П'є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина. Черк. у.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87.
Узавтра нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра. Ном. № 11008.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАВЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.