Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пухкати

Пухкати, -каю, -єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУХКАТИ"
Важкеленний, -а, -е. Вѣскій, тяжелый. Левч. 24.. Cм. важенний.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Книжник, -ка, м. Книжникъ, любитель книгъ; большой грамотей. Одно изъ пожеланій на крестинахъ новорожденному: Щоб був великий книжник! Мил. 27. З мене не великий книжник. О. 1862. VIII. 9.
Коноплище, -ща, с. 1) Мѣсто, бывшее подъ коноплею. Яка паша на коноплищі? Як брали коноплі, то й повиривали погану травицю. Канев. у. 2) Мѣсто, годное для посѣва конопли.
Мошо́к, -шку́, м. Ум. отъ мох.
Накопіюва́ти, -пію́ю, -єш, гл. Насобирать, накопить. Накопіювали грошей багато. Зміев. у.
Накупо́вувати, -вую, -єш, гл. = накупати.
Уряди-годи, нар. Изрѣдка. А був наги батько такий-то грізний! Вряди-годи пустить на улицю погулять з дівчатами. МВ. 1.
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, — за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.
Цень меж., выражающее звонъ, пустую болтовню. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУХКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.