Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ном. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Гліб. Хріну корінчик. Г. Барв. 66. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище. Н. п.
Навпрошки́ нар. = навпросте́ць. Ном. № 11406. Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хиба завтра. О. 1861. V. 71.
Неспокутуваний, -а, -е. Неотмолимый, неотмоленный; непокаянный.
Новорожденець, -нця, м. Новорожденный сынъ. Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новорожденцем. Чуб. IV. 8.
Обперти, -ся. Cм. і. обпірати, -ся.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.
Розвертися, -рнуся, -нешся, гл. = розвернутися. Шух. І. 74.
Ростанцювати, -цюю, -єш, гл. Развлечь танцами. Не жадну й тугу танцюра ростанцює. МВ. ІІ. 109.
Уволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. уволити, -лю, -лиш, гл. Исполнять, исполнить (желаніе). Вволив єси, чого ледачі допевнялись. К. Пс. 244. вволити во́лю. Исполнять желаніе. А циганочко да ворожечка, ой уволи мою волю: да причаруй ти да козаченька, що гуляє зі мною. Н. п.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris. Вх. Зн. 78.