Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудити

Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРУДИТИ"
Бухикати, -каю, -єш, гл. Кашлять. Так закашляется, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.
Дармої́жник, -ка, м. = Дармоїд.
Довже́зний, довжеле́зний, довжене́зний, довже́нний, -а, -е. Очень длинный. Довженний цибух. Левиц. Пов. 150.
Зані́колитися, -литься, гл. безл. Сдѣлаться некогда. От ж, бач, матері заніколилось, вона й не пішла. Харьк. Так заніколилось, що Боже! а він кличе на хрестини. Канев. у.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Зашуміла вода й заревла. Левиц. Пов. 351. Заревла страшенна буря. Кв. II. 307. Заревли великі дзвони. Хата, 87. І знову ліри заревли. Шевч. 565. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова. Ном. № 492.
Кірка, -ки, ж. Ум. отъ кора. 1) Кожица, корка плодовъ. На запіканку корінькову купив кубеби, калгану... і свіжу кірку із лимон. Мкр. Г. 69. 2) Сандалъ. Крашанки галунють, а тоді варють у кірці. Конст. у. 3) Подборъ, каблукъ. Убере було мене дядина, в дрібушки поплете, стьонжки до кірок попустить. Г. Барв. (О. 1861. VI. 19).
Корса, -си, ж. Полозъ саней. Шух. І. 180.
Перемастити, -ся. Cм. перемащувати, -ся.
Сотворяти, -ря́ю, -єш, сов. в. сотвори́ти, -рю́, -риш, гл. Сотворять, сотворить, создавать, создать. Сотворив Бог дівчиною. Чуб. V. 482.
Третина, -ни, ж. 1) Третья часть. 2) мн. третини. Третій день послѣ кончины человѣка, сопряженный съ поминальнымъ обѣдомъ. Мил. 171. Ум. третинка, трети́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.