Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохолоняти

Прохолоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прохолонути, -ну, -неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло. Рудч. Ск. І. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХОЛОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХОЛОНЯТИ"
Бідака, -ки, об. = бідаха.
Брезкулька, -ки, ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.
Гуртопра́в, -ва, м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Дармої́жник, -ка, м. = Дармоїд.
Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав. Шевч. 1883. 33.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.
Прядуха, -хи, ж. = пряха. Всі прядухи кужіль пряли. Грин. III. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХОЛОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.