Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

До-Шпенету, до-шпе́нту, нар. = дощенту. З'їла худоба до-шпенту. Вх. Лем. 411.
Махи́на, -ни и махи́ня, -ні, ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25.
Налупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Налупиться. Вже як налупилось, то й вилупиться. Ном. № 1341. 2) Нажраться. Налупивсь, як рябко дерти. Мнж. 166.
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря... дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182 — 183.
Репетування, -ня, с. Крикъ, вопль. Сей галас і репетування троян всіх в смуток привело. Котл. Ен. 62.
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Туряти, -ряю, -єш, гл. Гонять. Мене туряє до моря. Г. Барв. 341. Вівчарь вівці туряє. Чуб. V. 416.
Увігнатися, уженуся, -нешся, гл. = угнатися. Москалі в коршму увігнались. Рудан. І. 87.