Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохірний

Прохірний, -а, -е. Лукавый, хитрый, коварный. До їх підкралася лисиця, ізвісная прохірна ледащиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. XVI, 127. Cм. еще тамъ-же кн. IV, 95, кн. XI, 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХІРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХІРНИЙ"
Дворя́нка, -ки, ж. Дворянка.
Зазімо́ваний, -а, -е. Отощавшій за зиму. І зазімовану свиню вивозять (на Юрія) на лубку на степ пастись. ХС. І. 76.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл. 1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув. Ном. 2) Поминать, помянуть (усопшаго). Чуб. V. 370. Хреста ніхто не поставить і не пом'яне. Шевч.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203.
Пробувати 2, -бую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Гн. І. 83. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує. Мет. 41.
Рогатизна, -ни, ж. соб. Рогатый скотъ. Канев. у.
Сквапливий, -а, -е. Торопливый, поспѣшный. Суд сквапливий рідко буває справедливий. Ном. № 7379.
Супряжник, -ка, м. = супружник. Г. Барв. 303.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХІРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.