Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить. Черниг. Губ. Вѣд. 1859, № 29, стр. 209.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ. Мнж. 143.
Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. Св. Л. 93. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу. Св. Л. 94.
Нечеть, -ті, ж. У товарищества овчинниковъ при дѣлежѣ ими овчинъ: кожа, оставшаяся безъ пары. Вас. 156.
Підбій, -бою, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Фелелувати, -лую, -єш, гл.за кого. Ручаться за кого. Шух. І. 51. Вх. Зн. 74.
Шпола, -ли, ж. Совокъ. Черняхов.