Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогризатися

Прогризатися, -заюся, -єшся, сов. в. прогризтися, -зуся, -зешся, гл. Прогрызаться, прогрызться. Той змій як прогризся скрізь той ліс і знов летить за ними. Рудч. Ск. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГРИЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГРИЗАТИСЯ"
Гу́рба, -би, ж. = Юрба. Вх. Зн. 12.
Забобо́нний, -а, -е. Суевѣрный. Блукав би й я в химерах забобонних. К. ПС. 81.
Знемилитися, -люся, -лишся, гл. = знемиліти.
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Кривак, -ка, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск. 3) Заяцъ. Вх. Уг. 247.
Ми́катися, -каюся(-чуся), -каєшся(-чешся), гл. Бросаться. Вх. Лем. 435. 2) Слоняться, шататься, бродить, носиться. На Марусю, що тут микалась то в кімнату, то в хату, то з хати в сіни, то з сіней знов у хату, і не дививсь. Кв. І. 49. Коло рота мичеться, та в рот не попаде. Ном. № 1772. 3)у що. Лѣзть, соваться. Коли не піп, не микайся у ризи. Ном. № 9571.
Отаманівна, -ни, ж. Дочь атамана.
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Рогожовий, -а, -е. Сдѣланный изъ рогожи.
Трясихвістка, -ки, ж. 1) = трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. ІІ. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГРИЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.