Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проворно

Проворно нар. Проворно, быстро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОРНО"
Жи́тися, живе́ться, гл. безл. Житься. Як йому живеться? Рудч. Ск. І. 192. Усім людям хороше живеться. Чуб. V. 525.
Зане́хтувати, -тую, -єш, гл. = занехаяти.
Кобер, -бра, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. кобе́рець. Постелю я коберець. Н. п.  
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Остатися Cм. оставатися.
Повідрізувати, -зую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідрізували навіть йому ґудзики від мундира. Чуб. II. 599.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Черниг. у. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть. К. Псал. 85.
Росхапати Cм. росхапувати.
Черешник, -ка, м. Черешневая заросль. Цвинтар заріс черешником. МВ. І. 106.
Шума, -ми, ж. Остатки соломы, употребляемой на плотины. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОРНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.