Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виховати, -ся. Cм. виховувати, -ся.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Зду́рняти, -няю, -єш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Петро здурняв мене. Н. Вол. у.
Коштовий и коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Обоз, -зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
Передок, -дка, м. 1) Ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.
Побут, -ту, м. = побит. К. Кр. 18. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити. Мир. ХРВ. 127.
Поросклеюватися, юємося, -єтеся, гл. Расклеиться (во множествѣ). На дощі стільці постояли та й поросклеювались. Харьк.
Прокусити Cм. прокушувати.
Пустиня, -ні, ж. 1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Грин. III. 418. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір. Стор. МПр. 29. 2) Пустякъ. За пустиню сваряться. Н. Вол. у.