Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Заглуша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заглуши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заглушать, заглушить. Ой як же я затужила, ввесь сад заглушила. Мет. 257.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колодістріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.
Перезв'янин, -на, м. Участникъ перезви. Маркев. 146. Перезв'ян оце так шанують... то вони багато дарують. Грин. III. 451.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Пролев, -ва, м. = пралев. Ти лев собі, а я пролев, — циган одвічає. Рудан. І. 72.
Розляпатися, -паюся, -єшся, гл. Разболтаться, говорить слишкомъ много. Перед послом язик чернецький розляпавсь у твоїй чесній палаті. К. МБ. II. 128.
Село, -ла́, с. Село, деревня. То гуляє козак Голота, погуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. Ум. се́лечко, сельце. Через наше сельце везено деревце. Чуб. III. 139. Ой дано ж єму та три селечка. АД. І. 149.