Бриньчати, -чу, -чиш, гл. Бренчать. Бандура горлиці бринчала.
Гачі, -чів, м. мн. Штаны. а) полотняные. б) бѣлые суконные.
Зави́сливий, -а, -е. = завидливий. Зависливі очі. Зависливі багатирі.
Оплін, -ну, м.
1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ.
2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Повіддавати, -даю, -єш, гл. Отдать (во множествѣ).
Поманжати, -жаю, -єш, гл. Отправиться, пойти. Іди, дівко, з нами молодцями, ліпше тобі буде, як в рідної мами. Дурна дівка того послухала, з ними поманжала.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Вік чоловік почесний. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9.
Скугніти, -ню́, -ниш, скугота́ти, -чу́, -чеш, гл. О свиньяхъ: визжать. Скугнить як порося. Поїли свині полову, поївши полову, скугочуть.
Шоловія, -вії, ж. = шевлія.