Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приписанець

Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПИСАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПИСАНЕЦЬ"
Болотюга, -ги, ж. Ув. отъ болото.
Бризкатися, -каюся, -єшся, гл. Брызгаться.
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Зак нар. = заки.
Млачі́вка, -ки, ж. Жижа навозная. Вх. Уг. 252.
Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Ном. № 11566. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав. Алв. 19.
Походити, -джу, -диш, гл. Походить, быть похожимъ. Такий він був тихий, звичайний... і на панича не походив. МВ. (О. 1862. III. 44). Він більш походив на звірюку, як на чоловіка. Стор. МПр. 83.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Сумуватий, -а, -е. = сумовитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПИСАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.