Волів Язик м. Раст. Digitalis grandiflora.
Дра́нка, -ки, ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. 2) = дра́ниця. Ум. дра́ночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Перепелоньчин, -на, -не. Принадлежащій перепелкѣ.
Сеймик, -ка, м.
1) Ум. отъ сейм.
2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли.
Сивуля, -лі, ж.
1) Порода грибовъ.
2) Названіе коровы.
Смерть, -ти, ж. Смерть. Не смійсь, не смійсь, вражий сину, горе тобі буде: хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Смерть мене постигає саму. Ум. смертонька. А за мною молодою ходе смертонька з косою.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле.
Фарагон, -на, м. Фараонъ. Употребл. какъ бранное слово. Ти фарисею! ти фарагоне!
Човно, -на́, с. = човен. Тягне дід човно стежкою, між густими лозами. Ум. чове́нце. Аж тут — править мальоване човенце, править та й прибило до самого ганку, а з човенця виходить панночка. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями.