Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикмечувати

Прикмечувати, -чую, -єш, гл. = прикмечати. Прикмечує жид, а мовчить. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКМЕЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКМЕЧУВАТИ"
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Гнояк, -ка, м. 1) Навозный жукъ. Вх. Лем. 404. Cм. гнойовик. 2) = гноївня? КС. 1893. V. 275.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Запасча́ний, -а, -е. Относящійся къ запаск'ѣ, принадлежащій ей.
Зачаклува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Заколдовать.
Імкий, -а́, -е́ = ємкий. Волч. у.
Ме́рхнути и мерхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть. МВ. ІІ. 44.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Просурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКМЕЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.