Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

призначати

Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. Харьк. у. 2) Назначать, назначить. Ном. № 9033. П'ять овечат, що їй призначали. Г. Барв. 466-467. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив. Чуб. V. 360.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЗНАЧАТИ"
Бакан, -ну, м. Родъ красной краски. Шейк.
Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит, О. 1862. VI. 90.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Ди́мни́й, -а, -е. 1) Дымный, курной. Не видно було ні димних печей, ні бочок, ні возів з припасами. К. ЧР. Димна хижа. Курная изба. Вх. Лем. 410. 2) Дымчатаго цвѣта. Мак повний усякий: червоний, перістий і димний. О. 1862. IV. 72.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью. Желех.
Наддо́ювати, -юю, -єш, сов. в. наддої́ти, -ддою́, -доїш, гл. Наддаивать, наддоить.
Напосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. напосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. К. ЦН. 276. Я таки на нього напосяду, то він оддасть. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Партес, -су, м. Партесъ.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Хляда, -ди, ж. = хляґа. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЗНАЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.