Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баривка, -ки, ж. = барилка. Вх. Лем. 390. Ум. барилочка.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух). Сим. 199.
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Ма́сличко, -ка, с. 1) Ум. отъ ма́сло. 2) Родъ игры. Ив. 46.
Мелю́с, -са, м. Искаженіе собственнаго имени: Міусъ — рѣка и прилегающее къ ней урочище. Въ думѣ: І до байраків, до мелюсів добігали, і тернові віття, верхи стинали... Далі з байраків, із мелюсів вибігали. АД. І. 108. Въ другихъ варіантахъ: міюс или міус. Стали вони до Міуса, до байрака добігати и т. д. Потебня. III. 122.
Натеньки, -ків, м. мн. давати натеньки́. Дѣлать намеки.
Помочка, -ки, ж. Ум. отъ поміч.
Попорожнити, -ню́, -ниш, гл. Опорожнить (во множествѣ). МУЕ. III. 118. Кубочки попорожнимо. Мил. 152.
Сімка, -ки, ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.