Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придовжитя

Придовжитя, -жу, -жиш, гл. Пройти ралом въ длину по засѣянному полю. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДОВЖИТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИДОВЖИТЯ"
Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу. Грин. І. 92.
Загили́ти Cм. загилювати.
Засту́джувати, -джую, -єш, сов. в. вастуди́ти, -джу́, -диш, гл. Простуживать, простудить. Аф. 438.
Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.
Лука́внувати, -ную, -єш, гл. Лукавить. Ном.
Передущий, -а, -е. 1) Передній. 2) Предшествующій.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИДОВЖИТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.