Зозуленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ кукушки. Ум. зозуленя́тко. Птахи між своїми,.. годують тих зозуленяток.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Кісонька и кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Куряч, -ча́, м. = курець.
Нуждений, -а, -е. 1) Крайне нуждающійся.
2) Плохой, жалкій. Коли на тім нужденім полі забачуся в щасливій долі?
3) Измученный. Розважає душу вбогу, нуждене серденько.
Підпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпливти, -ву, -веш, гл.
1) Подплывать, подплыть.
2) — чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і підпливає сльозами. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає.
3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Царські врата повідчинювані.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається.
Шкварити, -рю, -риш, гл.
1) Сильно нагрѣвать, жечь.
2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику.
3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить.