Бияк, -ка, м. = бич 2.
Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. ні за що рук зачепи́ти. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Мене вовки і не зачепили. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш?
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Зморхнутися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Користування, -ня, с. Пользованіе.
Путькало, -ла, с.
1) = пугутькало.
2) = пугач.
Семянин, -на, об. Семьянинъ, членъ семьи (о мужчинахъ и женщинахъ). Нема одного сем'янина дома. Дак що ж, що ти не семянин, а все таки ти не чужа: ти моя землячка. Розріжеш яблучко і даси по скибці всім сем'янам: жінці й дітям.
Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости.