Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Намока́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. намокнути и намо́кти, -кну, -неш, гл. Намокать, намокнуть.
Осліп I, -пу, м. Ослѣпленіе. Забувши всю біду, що ми йому не раз ув осліпі чинили. К. Дз. 177.  
Паплюжити, -жу, -жиш, гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Перезивки, -вок, ж. мн. Послѣсвадебныя угощенія въ четвергъ и пятницу: участники свадьбы идутъ въ домъ новобрачнаго, отъ него къ дружку, затѣмъ къ брату, дядѣ, сестрѣ. Чуб. IV. 580.
Песький, -а, -е. Собачій. Пустіть! — кричить Рябко, — не будь я песький син, коли вже вдержу більш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Отже песька дитина тобі вже й до роботи не кидається. Левиц. І. 277.
Посушний, -а, -е. О времени года: когда бываютъ засухи, сухой. Під той посушний рік я насіяв хліба багато, та й не вродив. Камен. у.
Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Свіргун, -на, м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6.
Скараскатися, -каюся, -єшся, гл. Избавиться, отдѣлаться отъ.... Набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся. Св. Л. 235.
Скупчити, -чу, -чиш, гл. = скупити.