Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почепурніти

Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПУРНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧЕПУРНІТИ"
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ. Н. Вол. у.
Загати́вода, -ди, м. Сказочное существо, могущее удерживать, запруживать воду. Драг. 257, 259.
Збіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зібра́тися, зберу́ся, -ре́шся, гл. 1) Собираться, собраться. Збіралася кревная родина, мене в військо випроводили. Мет. 241. Ввесь город зібрався до дверей. Св. Мр. І. 33. 2) Собираться, собраться, готовиться, приготовиться. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Ном. № 1468. Збіраюсь колядувати, як вже й щедрувать пора. Ном. № 512.
Ладянка, -ки, ж. Часть повісма, горсть льна или конопли. Желех.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201.
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Натутуритися, -рюся, -ришся, гл. Наежиться, встать (о перьяхъ, волосахъ). Шух. І. 23.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧЕПУРНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.