Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Вигромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вигромадити, -джу, -диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок. Кв. II. 128.
Відступний, -а, -е. Отступной.
Дові́льний, -а, -е. 1) Довольный. Я довільний вашим словом, кохані судці. Н. Вол. у. 2) Доступный для пользованія каждому. — «Чи можно з цієї криниці коня напоїти?» — Чому ж, не можно: вода довільня. Харьк. 3) Имѣющійся въ достаточномъ количествѣ. Довільні дрова у нас. Харьк. у. 4) Произвольный.
Збит, -ту, м. = збитки. Камен. у.
Калганівка, -ки, ж. Настойка на калганѣ. Наготуй нам снідання, та щоб більш було настойок, запіканок, наливок і м'ятної, і кардимоновки, і калганівки. Стор. Ум. калганівочка.
Лагерь, -геря, -гря, м. Лагерь. Максим козак Залізняк з лагря виїзжає, перед донськими козаками він страху не має. Н. п.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала. Ном. ст. 168.
Покупити, -плю́, -пиш, гл. Купить. Дивітеся, чоловіченьки, які в мене черевиченьки! Оце ж мені пан — отець покупив. Мет. 118.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.