Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Зга́мкати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13.
Ліпа́нда, -ди, ж. Мазь для замазки деревьевъ при прививкѣ, древесная замазка. Вх. Зн. 33.
Нуждити, -жду, -диш, гл. Принуждать. Коли схоче син женитись, то не помішаєм і нуждить його не будем. Мкр. Н.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу). Мнж. 182.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Піддрочувати, -чую, -єш, сов. в. піддрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подзадоривать, подзадорить. Сим. 213. (Він) піддрочує товариство на пустощі. Мир. ХРВ. 360.
Постерігатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постерегтися, -жуся, -же́шся, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Драг. 185. Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. 2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не ехав в лес і з чортом не стрівся. Рудч. Ск. І. 63. Він тоді став постерігатись. Н. Вол. у.
Росполіскувати, -кую, -єш, сов. в. росполоска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Полоскать, пополоскать? Я й рада таким прачкам: аби росполіскувати сорочину. Кобел. у. 2) Размывать, размыть. Вода росполіскує береги.
Спотикатися I, -каюся, -єшся, сов. в. спіткнутися, -нуся, -нешся, гл. Спотыкаться, споткнуться. А на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.