Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потур

Потур, -ру, м. Поблажка, потворство. Потуру дітям не даю, навчаю. Г. Барв. 437. Потуру не давав Василеві, щоб ще гірш з того чого не вийшло. Г. Барв. 387.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУР"
Байлова, -ви, ж. Выносное дышло въ плужной запряжкѣ. Черк. у.
Безпам'Ятько, -ка, м. Человѣкъ, имѣющій слабую память, забывчивый. Полт.
Бідолак, -ка, м. = бідолах. Вх. Зн. 3.
Дожи́ти Cм. Доживати.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Начерпати, -па́ю, -єш, одн. в. начерпнути, -пну, -не́ш; начерти, -рчу́, -ре́ш гл. Начерпнуть. Приходить жінка начерпати води. Єв. І. IV. 7. Ой пішла ж она з двома ведерці, в єдно начерла, з другим ся вергла. Гол. II. 90.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Повістити, -щу, -стиш, гл. 1) Разсказать. Де котрий пожартує, инший стам та свій смуток — жаль повістить. МВ. І. 44. 2) Извѣстить. Пішли люде у слободу повісти́ти. Мнж. 130.
Скушувати, -шую, -єш, сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті. Грин. II. 41.
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати. Св. Л. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.