Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потугонька

Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГОНЬКА"
Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Надопта́ти, -пчу, -пчеш, гл. = наздоптати.  
Недогарок, -рка, м. Огарокъ. Недогарки поїдять, а сами поночі сидять. Ном. № 4567. Ум. недо́гарочок.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Прибігнути, -ну, -неш, гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Ралля, -ля, с. Паханье ралом. Ой где міщанини йа з поля з ралля, його жінка із корчми з гуляння. Чуб. V. 1075.
Слабуватий, -а, -е. = слабовитий. Вх. Лем. 466.
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке. Ном. № 1708.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУГОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.