Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потугонька

Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГОНЬКА"
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Дибу́лі нар. = I. Дибки. Дай бабі цибулі, стане баба дибулі. Лубен. у.
Довгогри́вий, -а, -е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.
Коритарство, -ва, с. Выдѣлка кори́т. Шух. І. 248.
Лакей, -ке́я, м. Лакей. Лакеїв гарних і моторних багацько дуже щось було. Котл. Ен.
Осина, -ни, ж. = осика. Цур тобі, осина тобі. Ном. № 5128.
Пестунчик, -ка, м. Ум. отъ пестун.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Тростяний, -а, -е. Тростниковый. Щоб ти мені з трости поставив дом.... вистроїв тростяний палац. Чуб. II. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУГОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.