Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потугішати

Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУГІШАТИ"
Гербовий, -а, -е. 1) Относящійся къ гербу. Гн. І. 194. 2) Гербовый. Купив гербового паперу. Шевч. (О. 1862. VI. 5).
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Г. Барв. 3. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Пообламувати, -мую, -єш, гл. Обломить (во множествѣ). Бач, як вишні хлопці пообламували. Хоч би вже рвали та не ламали. Богодух. у.
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.
Раняшній, -я, -є. = ранішній. Раняшня вода. О. 1862. VI. 91. Раняшнє сонце. К. ХП. 23.
Тогід нар. = tорік. Вх. Зн. 33. Гн. І. 81. Дівчину сватав я тогід. Млак. 47.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. Шух. І. 225. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. Шух. І. 226. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Шух. І. 211, 200. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Лукаш. 146. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять. Федьк. II. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУГІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.