Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Ворохібництво, -ва, с. = ворохібня. З ворохібництвом лихим своїм таяться. К. Дз. 117.
Доло́нечка, -ки, ж., доло́нька, -ки, ж. Ум. отъ долоня.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Ковток, -тка, м. Глотокъ. Кричить: Енея ледащицю злигаю я в один ковток. Котл. Ен. VI. 27. От він ізійшов на низ, щоб ковткув ізо три води ковтнути. Рудч. Ск. II. 171.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Читець, -тця, м. = читач. Ном. Од видавця, І.