Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зам'Я́ти Cм. заминати.
За́хищ, -щі, ж. = захист і. У Вас. (19.5), въ хатѣ безъ сѣней: родъ шалаша изъ камыша или соломы, — временно замѣняетъ сѣни.  
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454. 3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Недаром нар. Не напрасно, не безъ причины. Бо вже недаром козацький кінь по табору гуляє, мабуть Івася Коновченка на світі немає. Макс. (1834), 56.
Незвага, -ги, ж. 1) = Зневага. 2) = неувага.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Причаклувати, -лую, -єш, гл. Приколдовать.