Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байорисько, -ка, с. ув. отъ байоро.
Вийгравати, -ва́ю, -єш, сов. в. вийграти, -граю, -єш, гл. = вигравати, виграти. Сурми-труби вийгравали. Шевч. 361. У карти грав на твоє щастя, — ось скілько вийграв. О. 1862. VII. 44.
Виставлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виставитися, -влюся, -вишся, гл. Выставляться, выставиться, выдаваться, выдаться (впередъ).
Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Мнж. 29. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Переводжати, -джа́ю, -єш, гл.кого. Дурачить, обманывать кого. Вх. Уг. 258.
Підлубник, -ка, м. Кусокъ кожи на задникѣ сапога. Волч. у. (Лобод.).
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.