Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порічковий

Порічковий, -а, -е. Принадлежащій красной смородинѣ, свойственный, относящійся къ ней.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧКОВИЙ"
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Дряпі́жство, -ва, с. 1) Хищничество, грабительство. 2) Лихоимство, взяточничество.
Жаде́н Ii, -дна́, -е = жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. Н. Вол. у. На копійку не жаден. Св. Л. 188.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
Набажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Испытать много желаній, нажелать себѣ многаго.
Обізватися Cм. обзиватися.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.