Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвічний, -а, -е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
Ваксувати, -сую, -єш, гл. Чистить ваксой. ваксований. Вычищенный ваксой. І остроги побіляні, і чоботи ваксовані. Закр. 272.
Відхилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відхилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Пріотворяться, пріотвориться. Двері відхилилися. Харьк.
Жа́лко нар. 1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39. 2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Лима́нник, -ка, м. Часть лимана, которая при легкомъ вѣтеркѣ попадаетъ въ полосу безвѣтрія и остается неподвижной. Браун. 51.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. МВ. (О. 1862. III. 56). До ляса мов ляхи метнулись. Котл. Ен. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати. МВ. І. 134.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381. 2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.