Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Недовольність, -ности, ж. Неудовольствіе. Гака між ними недовольність пішла.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились.
Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Рінь відається їй в нозі.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи.
Уживальний, -а, -е. Употребительный.
Ухати, ухаю, -єш, одн. в. ухнути, -ну, -неш, гл. Кричать, крикнуть: ухъ! Плачеш, плачеш, та й ухнеш.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки.