Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Ум. жичка.
Запосяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запосягти́, -гну́, -неш, гл. = засягати, засягти. Показує хлопчика гарненького та сліпенького на обидва ока — і воно само одно очко кіхтиком продирає, щоб світу божого запосягти.
Застила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. засла́ти, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Око застила сльозою. 2) засла́ти о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні.
2) Необходительный, непривѣтливый.
Пити, п'ю́, п'єш, гл.
1) Пить. Хто п'є, той і ллє. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
2) Пить, пьянствовать. Ой п'є Палій, ой п'є Семен, із ніг ізвалився.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають.
Пороздушувати, -шую, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Сватонько, -ка, м. Ум. отъ сват.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій.