Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поодщ..

Поодщ.. Cм. повідщ..
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООДЩ.."
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООДЩ.."
Акт, -ту, м. 1) = Ді́я (въ драматическомъ сочиненіи). О. 1862. III. 52. 2) Актъ, документъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Дівока, -ки, ж. Раст. Cephalanthera bifolia. Лв. 97.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся. К. ЧР. 204.
Затуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затули́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Закрывать, закрыть (отверстіе), заслонять, заслонить. Без мене й дірочки малої нікому затулити. Ном. № 4581. Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала. Стор. МПр. 54. 2) Удовлетворять, удовлетворить претензію. Не таке діло, що ще парою волів і не затулите, як пожаліється. Павлогр. у.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ. Желех.
Комнір, -ра, м. = комір. Панство в голові, а воші за комніром. Ном.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає. Грин. III. 692.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей. Ив. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООДЩ...
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.