Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообполювати

Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБПОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБПОЛЮВАТИ"
Бутель, -тля, м. 1) = пляшка. Вх. Лем. 395. 2) = сулія.
Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.
Затрясти, -су́, -се́ш, гл. Затрясти. Його трясця затрясе. Стец. 42. Дух затряс ним. Єв. Мр. IX. 20.
Захвилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Заволноваться.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Зніжувати, -жую, -єш, сов. в. зніжити, -жу, -жиш, гл. Изнѣживать, изнѣжить. Желех. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила. Харьк.
Лента́вий, -а, -е. Рваный. Вх. Зн. 32.
Скучень, -чня, м. Раст. Companula glomerata L. ЗЮЗО. I. 115.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБПОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.