Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волок, -ка, м. 1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. волочок.
Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Н. Вол. у. Ум. лущи́нка.
Навдога́д нар. Чтобы догадались. Навдогад буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Перебенда, -ди, ж. Шутка, болтовня, балагурство. Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду. Гол. III. 351.
Перловий, -а, -е. Жемчужный. Сльози покотились як перлове зерно. МВ. І. 123. Перлова нитка, тканка. Cм. тканка. Гол. Од. 74. Перлова нитка голову обв'язує. Марк. 23.
Підвергати, -га́ю, -єш, сов. в. підвергнути, -ну, -неш, гл. Подбрасывать, подбросить; поднимать, поднять вверхъ. Підверг голову догори. Гн. II. 139.
Почубити, -блю, -биш, гл. Выдрать за волосы.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається. Пятигор. окр.
Столешний, -а, -е. Находящійся у стола.