Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Загуса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загу́снути, -ну, -неш, гл. Сгущаться, сгуститься. Насипала багато води, а мало борошна, та мішала, мішала, а воно не загуса. Грин. II. 164. Як загусне глина, тоді не зробиш горщика. Канев. у. На чуже пшінце горшка не підставляй, бо кипітиме, кипітиме, та й не загусне. Н. Вол. у.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Метла́стий, -а, -е. = мітластий. Метласта борода. К. ЦН. 224.
Питання, -ня, с. Вопросъ. Непевним голосом став Павло на питання росказувати. МВ. (О. 1882. І. 101). Ні.... одказала Мотря, здивувавшись такому питанню. Мир. ХРВ. 17. Ум. питаннячко. МВ. (О. 1862. .І. 79)
Позалютовувати, -вую, -єш, гл. Запаять (во множествѣ).
Позатоптувати, -тую, -єш, гл. Затоптать (во множествѣ).
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Ту нар. = тут. Гол. II. 57. А його ту не було? Камен. у.