Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать.
Недава, -ви, об. Не лающій, не дающая чего либо; скупой, скупая.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок.
Остюкуватий, -а, -е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
Повстрічатися, -чаємося, -єтеся, гл. Встрѣтиться. Біг кіт із села, а лисичка із лісу, да й повстрічались вони.
Роз'їзд, -ду, м. Разъѣздъ.
Стоїтися, стоюся, -їшся, гл. = стоїти. Чого.... стоїться оцей халат? А що стоїться сей жмуток?
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький.
Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл.
1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Петрунева пенька слізоньками хлипає.
2) О сапогахъ, въ кот. попала вода: издавать при ходьбѣ звукъ отъ присутствія воды. На річку йшли чоботи, — рипали, а з річки йшли чоботи, — хлипали. Ha.