Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понапридбовувати

Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРИДБОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАПРИДБОВУВАТИ"
Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Попереживати, -вію, -єш, гл. То-же, что и пережити, но во множествѣ.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Улягтися Cм. улягатися.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАПРИДБОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.