Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поналежуватися

Поналежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Належаться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛЕЖУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНАЛЕЖУВАТИСЯ"
Возярка, -ки, ж. = возирка. Вх. Лем. 400.
Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
Держа́вник, -ка, м. Государственный человѣкъ. К. Дз. 172.
Мурло́, -ла́ 1) Неотеса, грубый человѣкъ. 2) Харя, рыло.
Перекупляти, -ля́ю, -єш, гл. = перекуповувати.
Плюща, -щі, ж. = сплюща. Вх. Зн. 65.
Побідник, -ка, м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав. Котл. Ен. V. 45.
Позацвітувати, -туємо, -єте, гл. = позацвітати. Ой прийшов до своєй пивниці, а вже ж вина, пива позацвітувані. Гол. І. 116.
Совиний, -а, -е. Совиный. Совина лапа. Чуб. І. 95. Совині очі. Грин. III. 391.
Царів, -рева, -ве Царевъ, царскій. Боюсь царевих собак. Ном., заг. № 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНАЛЕЖУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.