Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виваляти 2, -ля́ю, -єш, гл. = вивалювати. Пусти, суко, враз до хати, щоб двері не виваляти. Лукаш. 114.
Гетьманша, -ші, ж. Жена гетмана. Шевч. 144. К. ЧР. 131.
Красень, -ня, м. Красавецъ. Мир. ХРВ. 131.
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.
Мо́щі, -ще́й, ж. мн. Мощи, останки. Ой я ж кажу — в саду лежу, аж я в нехворощі, ізсушилась, ізв'ялилась, тілько мої мощі. Н. п.
Пообсапувати, -пую, -єш, гл. Обполоть и окучить (во множествѣ). Як гарно пообсапуєш картоплю, то більша вродить. Екат. г.
Пообсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить (во множествѣ).
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Соловйовий, -а, -е. Соловьиный. Солодких яблук та й наїлися, соловйових пісень та й наслухалися. Чуб. V.
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.