Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помийник

Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИЙНИК"
Вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільности не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. І. 44. Вольність народня. К. ЦН. 242. вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. Гол. ІІІ. 344. 2) мн. вольности. Запорожскія земли. КС. 1883. IV. 769.
Леляк, -ка, м. Козодой, лилокъ. Радом. у.
Наддніпро́вий, -а, -е. Находящійся, стоящій надъ Днѣпромъ. Не судилось, як хотілось, щоб у своїй хаті, на тій горі наддніпровій життя зазначати. О. 1861. VI. 18.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. 449. Лізе на лавку, напинає богів. Грин. III. 446. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Грин. III. 442. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Мет. 208. Уздечки не напнуть на його (на коня). Греб. 382. напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. Левиц. І. К. С. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. Рудч. Ск. II. 83. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. О. 1861. V. 68. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. Павлогр. у. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. О. 1861. V. 69. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3. Ном. № 10018.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Попідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Подставить (во множествѣ).
Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.
Стишати, -ша́ю, -єш, сов. в. стишити, -шу, -шиш, гл. Утишать, утишить.
Тесівниці, -ць, ж. мн. Гладкія скалы. Вх. Зн. 69.
Щебати, -ба́ю, -єш, гл. Отщипывать, обрывать. Cм. щипати. Наказувала, щоб з калиноньки цвіток не рвати, аби при горі тернок не щебати, аби на полі росу не щебати. Гол. II. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.